Розділ «Ясміна Реза Божество різанини»

ВЕРОНІК: Правильно зробили.

АННЕТ: Бачу, ви все вичистили. Мені дуже шкода.

МІШЕЛЬ: Усе гаразд. Уже все владналося.

ВЕРОНІК: Аннет, даруйте, що не приділила вам достатньо уваги. Кинулася відразу до свого Кокошки…

АННЕТ: О, не турбуйтесь!

ВЕРОНІК: Я повелася неправильно.

АННЕТ: Ну що ви… (Після ніякової паузи.) Я тут подумала собі, поки була у ванній…

ВЕРОНІК: Що подумали?

АННЕТ: Мабуть, ми поквапилися з… Я хочу сказати…

МІШЕЛЬ: Кажіть, Аннет, ми вас слухаємо!

АННЕТ: Образа — це також агресія.

МІШЕЛЬ: Звісна річ.

ВЕРОНІК: Не обов’язково, любий.

МІШЕЛЬ: Авжеж, люба, не обов’язково.

АННЕТ: Фердінанд ніколи раніше не поводився жорстоко. На це має бути причина.

АЛЕН: Ще б пак — його ж назвали стукачем!.. (Вібрує його мобільний.) Даруйте… (Жестами вибачається перед Аннет і відходить убік.) Слухаю… Тільки якщо не буде заяви від жодної з жертв. Жодних постраждалих. Ви не повинні брати сторону постраждалих!.. Заперечуйте все, а в разі потреби атакуємо газету… Проект нашого комюніке ваш надішлють факсом… (Кладе слухавку.) Якби стукачем назвали мене, я точно образився б.

МІШЕЛЬ: А раптом це правда.

АЛЕН: Що ви сказали, даруйте?

МІШЕЛЬ: А що, як він мав на це підстави?

АННЕТ: На вашу думку, мій син — стукач?