Розділ «Книга друга»

 — Не будь таким брутальним! — дорікнула йому подруга. — Це теорія дуже делікатна, і я спробую пояснити її тобі так, щоб ти не зробив хибних висновків з тої обставини, що я сиджу зараз у тебе вдома наодинці з тобою. Так ось, ця теорія ґрунтується на тому, що жінку можна кохати навіть тоді, коли вона не хоче. Тепер утямив?

 — Утямив.

 — Та цього, на жаль, і не заперечиш. А ось чоловік, стверджує ця теорія, дуже часто не може кохати, навіть якщо й хоче. Діотима каже, це науково доведено. Ти в це віриш?

 — Кажуть, буває й так.

 — Не знаю, — засумнівалася Бонадея. — Але Діотима каже, що якщо поглянути на це у світлі науки, то все стає зрозумілим само собою. Бо на відміну від жінки, яка готова до сексуальної насолоди постійно, чоловік, ну, одне слово, найбільш чоловіча його частина, дуже легко дає себе залякати. — Нарешті вона відвела від дзеркала обличчя, й воно виявилося бронзовим.

 — Мені дивно чути це про Туцці, — промовив Ульріх, намагаючись відвернути її увагу.

 — Я теж не думаю, що так воно було завжди, — сказала Бонадея. — Так вийшло потім і стало ще одним підтвердження цієї теорії, бо Діотима торочить йому про неї день при дні. Вона називає її теорією «фіаско». Оскільки носій чоловічих зародків так легко піддається цьому фіаско, то сексуально впевненим він почувається лише там, де йому немає потреби побоюватись будь-якої духовної переваги жінки, й тому чоловіки майже ніколи не зважуються мати до діла з жінкою, по-людському їм рівною. Принаймні вони відразу намагаються її якось притиснути. Діотима каже, буцімто лейтмотив усієї чоловічої еротики, а надто чоловічої пихи, — це страх. Великі люди його показують — тут вона має на увазі Арнгайма. Не такі великі ховають свій страх за зухвалістю й брутальним фізичним натиском і глумляться над духовним життям жінки — це я маю на увазі тебе! А вона — свого Туцці. Оце неодмінне ваше «Зараз або ніколи!», яким ви так часто доводите нас до падіння, — то лише своєрідне компост.

Вона хотіла була сказати «компостування», але Ульріх допоміг їй і сказав:

 — Компенсація.

 — Атож. Так ви позбуваєтесь думки про свою фізичну неповноцінність!

 — І що ж ви надумали робити? — смиренно спитав Ульріх.

 — З чоловіками треба намагатися бути люб’язними! Тим-то я до тебе й прийшла. Побачимо, як ти це сприймеш!

 — А Діотима?

 — Господи, що тобі до Діотими?! В Арнгайма очі на лоба лізуть, коли вона каже йому, що чоловіки високого розуму цілковите задоволення дістають, схоже, лише з неповноцінними жінками, на жаль. А з жінками такого самого духовного рівня, як у них самих, зазнають невдачі, і це науково доведено завдяки тій пані фон Штайн і отій Вульпіус. (Бачиш, тепер це прізвище вже не викликає в мене труднощів. А що вона була відомою сексуальною партнеркою одного вже не молодого олімпійця, то про це я знала, певна річ, завжди!)

Ульріх іще раз спробував перевести розмову на Туцці, щоб відвернути її від себе. Бонадея засміялася; вона розуміла жалюгідний стан того дипломата, що як чоловік їй дуже подобався, і в ролі Діотиминої спільниці зловтішалася з приводу того, що йому доводилося страждати під різками душі. Вона розповіла, нібито Діотима у взаєминах зі своїм чоловіком виходить з передумови, що має звільнити його від страху перед нею і через це навіть трохи змирилася з його «сексуальною брутальністю». Діотима, мовляв, визнає: помилка всього її життя в тому, що її значення виявилося завеликим для простодушної потреби в перевазі, властивої як чоловікові її партнеру в шлюбі, й тепер вона намагається, мовляв, це згладити, приховуючи свою духовну перевагу за пристосовницьким еротичним кокетуванням.

Ульріх перебив її, зацікавлено спитавши, що вона під цим розуміє.

Бонадея втупилася в нього серйозним поглядом.

 — Наприклад, вона каже йому: «Досі суперництво між нами — хто з нас двох важливіший — псувало нам життя». А потім погоджується з ним у тому, що отруйний вплив прагнення чоловіків до самоствердження позначається й на всьому суспільному житті…

 — Але ж це — ні кокетування, ані еротика?! — заперечив Ульріх.

 — Ба ні! Ти не забувай, що чоловік, якщо в ньому справді кипить пристрасть, обходиться із жінкою так, як кат зі своєю жертвою. Без цього немає прагнення до самоствердження, як це тепер називають. А з другого боку, ти ж бо не заперечуватимеш, що сексуальний інстинкт має значення й для жінки?!