Розділ «Лабіринт»

— Звичайні речі, гадаю, — відповіла Еліс, сподіваючись, що насправді він не хоче, щоб вона відповідала серйозно.

— Ні, я дійсно хочу знати, що саме вам відомо.

Еліс незграбно засовалася на стільці.

— Гадаю, я притримуюсь усталеної думки, що це чаша, котра містила еліксир, який дарував вічне життя.

Еліс замовкла й сором’язливо поглянула на Беяра.

— Дарував? — перепитав Одрік, хитаючи головою. — Ні, то був не дар. — Він знову зітхнув. — І як ви гадаєте, звідки ці оповідки беруть початок?

— Думаю, з Біблії. Чи, можливо, зі скрижалей Мертвого моря. Може, з якихось іще давніших християнських писань, я не знаю, бо раніше ніколи не міркувала над цим.

Одрік кивнув.

— Це звичайнісіньке хибне розуміння. Насправді історія, про яку ви говорите, виникла на початку дванадцятого століття, хоча й очевидні споріднені міфи є як у класичній, так і в кельтській літературі. У середньовічній французькій літературі вони також представлені.

Раптом вона пригадала мапу, яку бачила в Тулузькій бібліотеці.

— Неначе лабіринт.

Беяр посміхнувся, але нічого не сказав.

— В останній чверті дванадцятого сторіччя жив поет на ім’я Кретьєн де Труа. Його першим покровителем була Марі, дочка Елеонори Аквітанської, дружини графа Шампанського. Після її смерті 1181 року його покровителем став один з кузенів Марі, Філіп Ельзаський — граф Фландрійський.

Свого часу Кретьєн був дуже популярним. Він зажив слави, перекладаючи класичні твори з латини та грецької, а потім узявся за складання героїчних історій про рицарів, відомих нині як Ланселот, Гавен та Персеваль. Ці алегоричні писання дали поштовх цілому потокові оповідок про короля Артура та його рицарів круглого столу. — Він зупинився. — Історія Персеваля — Li contes del graal[196] — є першою історією про Святий Грааль, що збереглася донині.

— Одначе... — Еліс спробувала заперечити. Вона насупилася. — Кретьєн де Труа, безперечно, не міг сам-один вигадати історію Граалю. Тут щось не те. Ця історія не могла виникнути просто з повітря.

Знову ж та сама напівпосмішка з’явилася на обличчі Одріка.

— Коли його змусили назвати джерело, звідки він узяв історію про Грааль, Кретьєн заявив, що познайомився з нею в книзі, яку дав його патрон Філіп. Насправді ця історія присвячена Філіпові. На жаль, Філіп помер під час облоги Акра 1191 року протягом Третього хрестового походу. І як наслідок, поема так ніколи й не була завершена.

— А що ж трапилося з Кретьєном?

— Після смерті Філіпа про де Труа не лишилося згадок у писемних пам’ятках. Він просто зник.

— Хіба це недавно, зважаючи на те, що він був такий відомий?