Як би він охарактеризував ці зустрічі? Несистематичні, спокійні, навіть доброзичливі.
— А жертва?
— Ельжбета, — із притиском виправив його Шиллер.
Шацький лише вказав на диктофон.
— З Елею ми знайомі практично відтоді, як вона сюди повернулася.
Він іще не звик, що про неї треба говорити в минулому часі. Шацький вирішив його не виправляти.
— Відтоді, як вийшла заміж?
— Приблизно так.
— Як виглядали ваші контакти?
— Розумієте, коли в Сандомирі шукають для чогось спонсора, то список тут доволі короткий. Комбінат, я, кілька фірм, пару готелів, ну, ще якісь кнайпи. Практично не буває дня, щоби хтось не прохав. Концерт, діти з малозабезпечених родин, хворі пенсіонери, скейти для скейтбордистів, гітари для нового гурту, напої для виставки. Я вирішив це таким чином, що один із бухгалтерів розпоряджається певною сумою на квартал, призначаючи її на різні сандомирські, так би мовити, потреби. Він вибирає проекти, я їх, звичайно, затверджую.
— Яка це сума?
— П’ятдесят тисяч злотих щотри місяці.
— Потерпіла з ним контактувала?
— Ельжбета, — знову підкреслив Шилер, — спілкувалася з бухгалтером або безпосередньо зі мною.
Шацький почав розпитувати докладніше, знову кілька разів піддражнив Шиллера «потерпілою», проте якоїсь цінної інформації не витягнув. Були знайомі, може, навіть дружили, він фінансово підтримував (або ні, але переважно так) її різні шалені ідеї, як-от вистава «Шрек» у сандомирському замку. Можливо, принаймні так здавалося Шацькому, що цей бізнесмен із білоруської садиби, був трішечки закоханий в Будинкову дружину.
— Ви й надалі так щедро спонсоруватимете місцеве культурне життя?
— Звичайно. Якщо вирішу, що пропоновані проекти на це заслуговують. Я не державна установа, у мене є привілей підтримувати те, що мені подобається.
Шацький подумки відзначив, що треба перевірити, що вельможний пан підтримує, а що ні.
— Я чував, що ви Будника, — майже непомітна пауза, лише щоб побачити реакцію співрозмовника, — не любили? Що його діяльність у міськраді була для вас невигідною?
— Це все плітки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зерно правди» автора Зиґмунт Мілошевський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий“ на сторінці 4. Приємного читання.