Ще кілька днів брести в тяжкій дорозі...
Цей спів діяв Скарлет на нерви, сумні слова навіювали страх, тож, накинувши халат, вона вибігла в коридор і гукнула у двері на чорний хід:
— Та не вий ти, Пріссі!
Понуре «Слухаю, мем»,— долинуло знизу, і Скарлет глибоко зітхнула, раптом засоромившись свого спалаху.
— А де Бетсі?
— Не знаю. В’на не прийшла.
Скарлет підступила до дверей Мелліної спальні, легенько прочинила їх і заглянула в залиту сонцем кімнату. Мелані лежала на ліжку в нічній сорочці, очі заплющені, під ними чорні дужки, її серцевидне личко набрякло, струнке тіло зробилося одутлим і потворним. «Ото б Ешлі побачив її зараз»,— зловтішно подумала Скарлет. Жодна вагітна жінка, здавалось їй, не виглядала так бридко, як Мелані, Відчувши погляд Скарлет, Мелані розплющила очі, й тепла ясна усмішка осяяла її обличчя.
— Заходь,— покликала вона, натужно повертаючись на бік.— Я не сплю з самого світання, все думаю і хочу тебе, Скарлет, про щось попросити.
Скарлет увійшла до спальні й присіла скраєчку ліжка, яке тонуло в яскравому сонячному світлі.
Мелані простягла руку і лагідно й довірливо стисла долоню Скарлет.
— Дорогенька,— промовила вона.— Я так переживаю через цю стрілянину. Це з боку Джонсборо, правда?
Скарлет тільки гмукнула, і серце її знову болісно скурчилося.
— Я знаю, як ти непокоїшся. Якби не я, ти поїхала б додому ще на тому тижні, тільки-но довідалась про мамину хворобу. Правда ж бо?
— Правда,— сухо погодилася Скарлет.
— Скарлет, голубко, ти така добра до мене. Рідна сестра не була б дбайливіша й мужніша. І я так люблю тебе за це! Мені дуже прикро, що я стою тобі на заваді.
Скарлет мовчки витріщилась на неї. Вона любить її! От дурна!
— Я тут лежала, Скарлет, і думала, і вирішила попросити у тебе дуже великої послуги.— Вона міцніше стисла долоню Скарлет.— Якщо я помру, ти забереш мою дитину?
Очі Мелані були широко розкриті, в них світилося погідне й настійливе благання.
— То ти забереш?
Скарлет рвучко висмикнула руку, пойнята раптовим страхом. Від цього й голос її зазвучав шорстко, коли вона заговорила.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Звіяні вітром. Книга 1» автора Маргарет Мітчелл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 25. Приємного читання.