— Я не хочу зараз розмовляти.
— Гаразд.
— У мене і сни всі якісь погані. У них завжди щось не те трапляється. Ти сам казав, що це нормально, тому що хороші сни — поганий знак.
— Може, й так. Не знаю.
— Коли ти прокидаєшся від кашлю, то намагаєшся піти подалі або убік. А я все одно чую твій кашель.
— Вибач, будь ласка.
— Одного разу я чув, як ти плакав.
— Пам'ятаю.
— Якщо мені не можна плакати, то і ти не повинен.
— Добре.
— У тебе нога загоїться?
— Так.
— Не брешиш?
— Ні.
— А то вона виглядає жахливо.
— Ну аж, не перебільшуй.
— Той чоловік хотів нас вбити, так?
— Так, намагався.
— Ти його вбив?
— Ні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дорога» автора Маккарті К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 120. Приємного читання.