Задача трьох тіл

    Зневірившись отримати відповідь, Ван пішов, не прощаючись. Шень мовчки провела його до дверей і почекала, поки він сяде в таксі.

    У цей момент до будинку під'їхала інша машина і, вискнувши гальмами, зупинилася. З машини вийшов чоловік. У тьмяному світлі, що лилося з передпокою, Ван одразу впізнав його.

    Це був Пань Хань - один з найбільш видатних членів "Рубежу науки", біолог, який колись який висловив припущення і довів зв'язок між вродженими аномаліями розвитку і довготривалим споживанням в їжу генетично модифікованої їжі. Він також передбачив екологічні катастрофи, зумовлені культивуванням генетично модифікованих рослин. Тоді як звичайні пророки апокаліпсису просто передбачали всілякі біди, не вдаючись при цьому в деталі, прогнози Паня містили подробиці, які, як пізніше виявлялося, точно відповідали дійсності. Настільки точно, що ходили чутки, ніби ця людина - прибулець з майбутнього.

    Він був також відомий тим, що створив першу в Китаї експериментальну громаду. На відміну від утопічних груп Заходу, які закликали "назад до природи", його "Пасторальний Китай" розташовувався не десь в глушині, а в одному з найбільших міст країни. Громада не мала ніякої власності. Все, що потрібно було їй для життя, включаючи їжу, її члени добували з міських відходів. І хоча багато хто пророкував "Пасторальному Китаю" швидкий і безславний кінець, він не тільки вижив, а й процвітав. На даний момент в ньому налічувалося три тисячі постійних членів і сила-силенна тимчасових, які приєднувалися до нього ненадовго заради новизни вражень.

    Завдяки цим своїм успіхам Пань ставав все більш і більш помітною фігурою в суспільному житті. Він стверджував, що технічний прогрес - це хвороба, що роз'їдає людство. Вибуховий характер розвитку технологій аналогічний росту ракової пухлини, і результат буде таким же: вичерпання всіх ресурсів, руйнування органів і в кінці - смерть. Пань закликав відмовитися від атомної енергії і викопних енергоносіїв і залишити тільки сонячні і невеликі гідроелектростанції. Він вірив, що можна зупинити подальше розростання сучасних мегаполісів шляхом рівномірного розселення їх жителів по селищах і селах, які самі забезпечували би себе всім необхідним. Ресурсозберігаючі технології, вважав він, дадуть можливість побудувати нове аграрне суспільство.

    - Він у себе? - Запитав Пань у господині будинку.

    Та мовчки перегородила йому дорогу.

    - Я зобов'язаний застерегти його. І вас теж, - промовив Пань крижаним тоном. - Не змушуйте нас вдаватися до сили.

    Шень звернулася до водія таксі:

    - Ви можете їхати.

    Машина рушила, і подальшої розмови Ван не чув, але, обернувшись, бачив в заднє скло, що Шень не давала візитерові увійти в будинок.

* * *

    Ван повернувся додому за північ. Коли він виходив з таксі, поруч різко зупинився чорний "Фольксваген-Сантана". Скло опустилося і з нього вирвався клуб диму. Водійське сидіння просіло під важким тілом Ши Цяна.

    - Професор Ван! Академік Ван! Як ваші справи в останні пару днів?

    - Ви стежите за мною? Вам що - більше нічим зайнятися?!

    - Ви мене не так зрозуміли. Я міг би просто проїхати повз, але раптом вирішив проявити ввічливість і привітатися. І ось ваша подяка! - Ши надів на обличчя свою фірмову криву посмішку. - Ну що? Винюхали що-небудь цікаве?

    - Я сказав, що з вами не хочу мати ніяких справ. Залиште мене в спокої!

    - Гаразд. - Ши завів мотор. - Можна подумати, я заради грошей понаднормово горбатився. Навіть футбол пропустив...

* * *

    Ван увійшов в квартиру. Дружина вже спала; він чув, як вона неспокійно перевертається і щось нерозбірливо бурмоче уві сні. Через поведінку чоловіка, яка злякала її, у неї тепер, напевно, кошмари. Ван проковтнув кілька таблеток снодійного, ліг в ліжко і після довгого очікування нарешті заснув.