Задача трьох тіл

    - Вибачте, але мені це нецікаво. Мене запросили сюди, щоб говорити про це?

    - Про що - про "це"? Про рибу чи про наноматеріали? Гаразд, гаразд, ви тут зовсім не для цього. - Ши присунувся ближче і прошепотів Вану в вухо: - Ви не церемоньтеся з цими типами. Вони нас ні в гріш не ставлять. Все, чого їм треба - це вивудити з нас всю інформацію, а ось самим щось розповісти - дуля. Я, наприклад, стирчу тут вже місяць і як і раніше нічого не знаю. У точності як ви.

    - Товариші, - промовив генерал Чан Вейс, - давайте приступимо до справи. З усіх зон бойових дій на Землі ця - найважливіша. Необхідно розповісти усім присутнім товаришам про останні зміни в ситуації.

    Чи не занадто буденно використано вираз - "зона бойових дій", подумав Ван. Він зауважив також, що генерал, очевидно, не збирається посвячувати новачків, на зразок Вана, в подробиці того, що відбувається. Це підтверджувало слова Ши. І ще одна дивина - в своєму короткому вступі генерал двічі вжив слово "товариші". Ван глянув на тих, хто сидів навпроти, - представників НАТО і ЦРУ. Генерал не вважав за потрібне додати звернення "панове"...

    - Вони теж товариші. Тут усі так звертаються один до одного, - прошепотів Ши Вану, вказуючи на іноземців кінчиком сигарети.

    Ван здивувався - Ши прочитав його думки! Так, цій людині в спостережливості не відмовиш...

    - Викинь цигарку, Да Ши. Тут і без неї нема чим дихати, - сказав генерал, переглядаючи папери. Він назвав Ши Цяна дружнім прізвищем - "Старий друзяка Ши".

    Поліцейський озирнувся навколо в пошуках попільнички і, так і не знайшовши, засунув цигарку у чашку з чаєм. Потім підняв руку і заговорив, перш ніж генерал надав йому слово:

    - Генерал, у мене все те ж питання. Вимагаю інформаційного паритету!

    Генерал підняв голову.

    - Інформаційний паритет при військовій операції? Коли таке було? Змушений вибачитися перед шановними вченими, але сказати більше того, що вже сказали, ми не можемо.

    - Ми не ті ж самі, що яйцеголові, - наполягав Ши. - Поліція знаходиться на службі у Бойового Командного Центру з моменту його заснування, а ми до цих пір не знаємо, що до чого. Як використовувати нас, так ви перші, а як щось розповісти - усі посилають нас куди подалі!

    Відразу кілька поліцейських витріщилися на нього. Ван здивувався: Ши наважується так говорити з генералом? Але відповідь Чана здивувала його ще більше.

    - Да Ши, схоже, у тебе все та ж проблема, що і під час служби в армії. Ти вважаєш, що маєш право говорити від імені поліції? За всі твої витівки тебе усунули від служби на кілька місяців, а могли взагалі вигнати! Я взяв тебе на роботу в Центр, бо високо ціную твій досвід по частині охорони громадського порядку. Ти б краще подякував за таку можливість!

    Але Ши і не думав розсипатися в подяках.

    - Ах ось як! Значить, по-вашому, я повинен працювати, як проклятий, щоб заслужити прощення? А хіба не ви говорили, що всі мої методи - брудні і нечесні?

    - Зате дієві, - заперечив Чан. - Для нас зараз важливо тільки, щоб вони працювали. У військовий час не до церемоній.

    - Нам не можна бути надто розбірливими в засобах, - підтакнув офіцер ЦРУ чудовою китайською. - Обставини такі, що доводиться мислити і діяти нестандартно.

    Британський полковник кивнув - він, очевидно, теж знав китайську.

    - Бути чи не бути, - додав він по-англійськи. - Це питання життя і смерті.