Задача трьох тіл

    - Правильно. Набагато ефективніше заплутати уми дослідників. Але ти маєш рацію - ми не зупинили прогрес вчасно. Як би там не було, твої пошуки чисто прикладного характеру. Наші методи діють набагато краще проти фундаментальних досліджень.

    - Раз вже ми заговорили про фундаментальні дослідження - як померла ваша дочка?

    Питання змусило Е замовкнути. Ван зауважив, що світло в її очах трохи потьмяніло. Але через кілька секунд вона опанувала себе і сказала:

    - Воістину, в порівнянні з Господом, міць якого безмірна, всі наші справи безглузді. Ми лише робимо, що можемо.

    Не встигла вона договорити, як пролунав гуркіт - це ламали двері в їдальню. У в приміщення увірвалася група солдатів з автоматами. Ван побачив, що це армія, а не озброєна поліція. Солдати швидко і безшумно вишикувалися уздовж стін, взявши заколотників в кільце. Останнім в їдальню зайшов Ши Цян. Його куртка була розстебнута, а в руці він стискав пістолет, тримаючи його за ствол, немов молоток.

    Да Ши обвів усіх поглядом примружених очей, а потім раптом рвонувся вперед. Стрімкий помах, глухий удар металу об череп - і один з бунтівників звалився на підлогу; пістолет, який він збирався пустити в хід, відлетів далеко в сторону. Солдати почали стріляти вгору, зі стелі посипалися пил і шматки штукатурки. Хтось схопив Ван Мяо і відтягнув його в безпечне місце за спини солдатів.

    - Усім скласти зброю на стіл! Клянуся, наступного, хто надумає щось утнути, пристрелю на місці! - Да Ши вказав на солдатів з автоматами у себе за спиною. - Я знаю, ви не боїтеся смерті, але ми теж. Коротше, так: закони і звичайні поліцейські процедури на вас не поширюються. На вас навіть закони ведення війни більше не поширюються! Оскільки ви загрожуєте існуванню всього людства, нам дали право робити з вами все, що ми захочемо!

    Серед членів ОЗТ піднялося певне сум'яття, але жоден з них не піддався паніці. Обличчя Е залишалося байдужим. З натовпу раптом вискочили троє, в тому числі і та дівчина, що звернула шию Пань Ханю, і кинулися до скульптури в центрі залу; кожен з них схопив і притиснув до грудей по сфері.

    Дівчина обома руками підняла перед собою блискучу металеву кулю, ніби готуючись виконати гімнастичну вправу, посміхнулася і промовила:

    - Шановні поліцейські, в наших руках три ядерні бомби, приблизно в півтора кілотонни кожна. Не дуже великі, тому що нам подобаються маленькі іграшки, але все ж досить потужні. А ось і детонатор.

    Всі завмерли. Єдиним, хто ворухнувся, був Ши Цян. Він вклав пістолет назад у кобуру під лівою пахвою і з повним самовладанням склав руки на грудях.

    - Наша вимога проста: дайте Командувачеві вийти, - продовжувала дівчина, - а потім зіграємо в будь-яку гру за вашим вибором.

    Судячи з її тону, вона не боялася ні Ши Цяна, ні солдат.

    - Я залишуся зі своїми соратниками, - спокійно сказала Е.

    - Можеш перевірити - вона правду говорить? - Запитав Да Ши стоячого поряд з ним фахівця-підривника.

    Офіцер кинув на підлогу перед трійцею з кулями сумку. Один із заколотників підібрав її і вийняв ручні пружинні ваги на зразок тих, які обивателі приносять з собою на ринок, щоб перевірити, чи не дурять їх продавці, - тільки побільше розміром. Він поклав свою кулю в сумку, зачепив її гачком і підняв вагу. Стрілка опустилася приблизно до середини шкали і зупинилася.

    Дівчина видала смішок. Експерт-підривник теж презирливо розсміявся.

    Бунтівник вийняв кулю з сумки і кинув на підлогу. Другий з трійці повторив процедуру з своєю кулею і теж кинув його на підлогу.

    Дійшла черга до дівчини. Вона підібрала сумку, вклала в неї свою кулю, зачепила гачок, підняла - і стрілка миттєво опустилася в нижній кінець шкали, розтягнувши пружину до межі.

    Посмішка на обличчі підривника застигла. Він прошепотів Да Ши: