Задача трьох тіл

   Ван Мяо - дослідник в галузі наноматеріалів

   Ши Цян - поліцейський детектив, також відомий під прізвиськом Да Ши

   Чан Вейс - генерал-майор Народно-визвольної Армії Китаю

   Шень Юфей - японка, фізик, член товариства "Рубіж науки"

   Вей Чен - чоловік Шень Юфей, геніальний математик, відлюдник

   Пань Хань - біолог, товариш/знайомий Шень Юфей і Вей Чена, член товариства "Рубіж науки"

   Ша Жуйшань - астроном, один із студентів Е Веньцзе

   Майк Еванс - спадкоємець нафтового магната

   Стентон - полковник морської піхоти США, керівник операції "Ґучжен"

    ЧАСТИНА I

    Безмовна весна

    1

    Роки божевілля

    Китай, 1967 рік

    Уже другий день Червоний союз вів облогу штабу Бригади Червоної охорони імені 28 квітня. Навколо обложеної будівлі невпинно майоріли червоні прапори, немов багаття, постійно спраглі дров.

    Командира Червоного союзу з'їдала тривога, але не через противника: дві жалюгідні сотні хунвейбінів [1] з Бригади імені Двадцять восьмого квітня були просто молокососами в порівнянні з бійцями Червоного союзу, заснованого в 1966 році, на початку Великої Пролетарської Культурної революції. Хунвейбіни Червоного союзу, які брали участь в революційних походах по всій країні і які бачили виступи Голови Мао на площі Тяньаньмень, були досвідченими і загартованими бійцями.

    І все ж їх командир боявся. Він боявся двох десятків чавунних плит всередині будівлі, начинених вибухівкою і з загальним електричним детонатором. Він не бачив, але відчував їх - як залізо відчуває тяжіння магніту. Якщо хтось із обложених перемкне рубильник, в гігантському вибуху загинуть усі - і революціонери, і контрреволюціонери.

    А молодики з Бригади імені 28 квітня і правда були здатні на таке безумство. На відміну від суворих чоловіків і жінок першого покоління хунвейбінів ці бунтівники були як зграя скажених вовків на розжареному вугіллі.

    Раптово на даху будівлі виникла тонка фігурка красивої дівчини з величезним червоним прапором Бригади в руках. Її поява була зустрінута какофонією пострілів. Зброя у нападників було найрізноманітнішою: від застарілих американських карабінів, чеських автоматів і японських рушниць 38-го калібру до новітніх гвинтівок і кулеметів, прийнятих на озброєння Народно-визвольної армії Китаю і вкрадених з її арсеналів після публікації "Серпневої передовиці" [2] . Тут були навіть списи і китайські мечі-дадао. Вся сучасна історія в стислому викладі.

    Члени Бригади і раніше влаштовували подібні "показові виступи". Вони піднімалися на дах, розмахували прапорами, вигукували в мегафон гасла, обсипали нападників листівками... Як правило, лицарство, серед яких були як чоловіки, так і жінки, встигали сховатися від граду куль, заслуживши пошану і славу за свій подвиг.