Лоліта

вами є".

Вiн, мiж тим, дер на шмаття папiроску Дромадер i жував скравки.

"Я готовий постаратись", промовив вiн. "Ви або австралiєць, або

нiмецький бiженець. Як це взагалi сталось, що ви зi мною розмовляєте? Цей

дiм - арiйський, майте на увазi. Ви б краще пiшли собi. I прошу пана

припинити махати цим кольтом. Мiж iншим, я маю старий наган в сусiднiй

залцi".

Я направив камратка на носак його нiчної туфлi й натиснув гашетку.

Осiчка. Вiн подивився собi на ногу, на пiстолет, знову на ногу. Я зробив

нове жахливе зусилля, i з негарно слабким i якимсь дитячим звуком, пiстолет

стрелив. Куля зайшла в товстий рожеватий килим: я сполотнiв, чомусь уявивши,

що вона тiльки скотилась туди й може вислизнути знову.

"Ну, хто був правий?" сказав Куїльтi. "Вам би слiд бути обережним.

Дайте-но менi цю рiч, чорт забирай".

Вiн сунувся до кольта. Я штовхнув блазня знов у крiсло. Густа втiха

танула. Пора, пора було знищити його, та я хотiв, щоб вiн наперед зрозумiв,

чому пiдлягав знищенню. Я перейнявся його станом. Зброя в моїй руцi була

наче квола й незграбна.

"Зосередьтесь", сказав я, "на думцi про Доллi Гейз, яку ви викрали - "

"Неправда!" крикнув вiн. "Дурню валите. Я врятував її вiд збоченого