Лоліта

неї Iкар за п'ятсот доларiв.

"Таким темпом ми будемо скоро мiльйонерами!", скрикнула вона,

звертаючись собаки, який захоплено дихав, - котрого вони з собою не

збиралися брати.

Carmencite, lui demandais-je...

"Одне останнє слово", сказав я своєю вiдразливо правильною англiйською.

"Ти-бо цiлком упевнена, що - ну, добре, не завтра й не пiслязавтра - та

коли-небудь, все одно коли, ти не приїдеш до мене жити? Я сотворю цiлком

нового бога й почну йому дякувати з пронозливими криками, якщо тiльки ти

подаси менi цю мiкроскопiчну надiю" (загальний сенс).

"Нi", вiдповiла вона, усмiхнено. "Нi".

"А мiж тим це б дещо змiнило", сказав Гумберт Гумберт.

За тим вiн витягнув пiстолет... тобто, читач чекає, можливо, вiд мене

кепського книжкового вчинку. Менi ж i на розум не могло це впасти.

"Гуд-бай-ай!" проспiвала вона, моя американська, мила, безсмертна,

мертва любов, адже вона мертва й безсмертна, якщо ви читаєте цi рядки (на

увазi маю офiцiйне узгодження з так званими властями).

Вiд'їжджаючи, я чув як вона розкотисто волала свого Дiка; собака ж

пустився хвилястим алюром товстого дельфiна супроводжувати авто, та був

надто важкий та старий, i скоро вiдстав.