Лоліта

Й стискаю знов волосявий кулак

I бачу знов твої сльози.

Патрульник, патрульник, он там, пiд дощем

Де нiч струменiє крiзь морось...

Вона в бiлих шкарпетках, то - казка моя,

Звуть її Гейз, Долорес.

Патрульник, патрульник, он їдуть вони

Долорес Гейз i мужчина.

Дай газу i кольта, жени, дожени,

Вилазь та заходь за машину!

Розшук! Розшук Долорес Гейз:

Погляд твердий. Дев'яносто

Фунтiв усього лиш важить вона

На шiстдесят дюймiв росту.

Iкар мiй кульгає, Долорес Гейз,

Останнiй шлях тяжкий. Невчасно.

Скоро звалять мене в придорожнiй бур'ян,

Все iнше iржа й нiч iскряста.

Психоаналiзуючи цей вiрш, я бачу, що вiн нi що iнше, як шедевр

божевiльного. Жорстокi, вузлуватi, гримкi рими доволi точно вiдбивають тi