Лоліта

чiткiстю, нiж вони спливають менi в пам'ятi - навiть тепер, коли я вже знаю,

що та кого вишукувати в минулому. В той час я тiльки вiдчував, що втрачаю

контакт з дiйснiстю. Я провiв решту зими й бiльшу частину весни в санаторiї

бiля Квебека, де я лiкувався ранiше, по чому здумав владнати деякi свої

справи в Новому Йорку, а за тим рушити в Калiфорнiю для ґрунтовних розшукiв.

Ось вiрш, складений мною в санаторiї:

Розшук! Розшук Долорес Гейз!

Кучерi: бiлi. Губи: рум'янi.

Вiк: п'ять тисяч триста ночей.

Що поробляє - нiмфетка в екранi?

Де ти мишкуєш, Долорес Гейз?

Що правда i що химера?

В пеклi я, в маячнi: "i не вийти менi"

Повторює шпак у Стерна.

Куди ти їдеш, Долорес Гейз?

Твiй чарiвний килим - якої марки?

Кагуар кремовий в модi тепер?

Ти в якому впаркована парку?

Хто твiй герой, Долорес Гейз?

Супермен в голубiй пелеринi?