Лоліта

дiвчинка постогнувала, й кашляла, й тряслась вiд остуди в моїх настiйливих

обiймах. А як тiльки вона одужала, я влаштував для неї Вечiрку з Хлопчиками.

Мабуть, я надто багато випив, готуючись до тяжкого випробування.

Мабуть, я поставив себе в кепське становище. Дiвчинки прикрасили й

заштепселили ялинку (нiмецький рiздвяний звичай, тiльки ранiше були свiчки,

а тепер - кольоровi жарiвки). Обирали платiвки й годували ними грамофон мого

господаря. Доллi була в чепурному сiрому платтi з облягаючим лiфом i

спiдницею кльош. Муркочучи мотив, я пiшов до себе нагору, й за тим кожнi

десять або двадцять хвилин спускався як бовдур на декiлька секунд з приводу,

що забув люльку на камiнi або прийшов подивитись, де залишив газету: та з

кожним разом менi ставало все важче й важче виконувати цi простi дiї, i я

проти волi пригадував тi жахливо далекi днi, в Рамзделi, коли я бувало так

розпачливо ладнався до того, щоб недбало ввiйти в кiмнату, де грамофон

спiвав "Маленьку Кармен".

Вечiрка не зовсiм вдалась. З трьох запрошених дiвчат, одна не прийшла

зовсiм, а один з кавалерiв привiв свого двоюрiдного брата Роя, так що

виявились два зайвих хлопчики. Обидва кузени знали всiх танцiв, та два iншi

майже зовсiм не вмiли танцювати, внаслiдок чого бiльша частина вечора пiшла

на те, щоб поставити догори ногами кухню, а за тим на ведення трiскучих свар

щодо того, в яку заграти картярську гру, й деякий час по тому двi дiвчинки й