Лоліта

дошкою й кiлькома рядами корявих парт. При однiй з них Лолiта була занурена

в роздiл про Дiалог в "Драматичнiй технiцi" Беккера, й скрiзь було дуже

тихо, а перед нею сидiла iнша дiвчинка, з вельми голою, фарфорово-бiлою шиєю

й чудним блiдо-золотим волоссям, i також читала, забувши геть про все на

свiтi, причому невпинно накручувала м'якого локона на палець, i я сiв поруч

з Доллi прямо позаду цiєї шиї i цього локона, й розстiбнув пальто, й за

шiстдесят п'ять центiв плюс дозвiл брати участь в шкiльному спектаклi,

домiгся того, щоб Доллi позичила менi, пiд прикриттям парти, свою крейдою й

чорнилом заплямлену, з червоними кiсточками руку. Ах, це безсумнiвно було

глупо й необережно з мого боку, та пiсля недавнiх терзань в кабiнетi

начальницi, я просто був змушений скористатись комбiнацiєю, яка, я знав,

нiколи не повториться.

12.

Близько Рiздва вона дуже застудилась, i її оглянула одна з подруг

Бiанки Лестер, докторка Iльза Трiстрамсон - (добридень, Iльзо, ви були дуже

чемнi, не виказали зайвого зацiкавлення, й торкали мою голубку так нiжно).

Докторка встановила бронхiт, поплескала Лолiту по голiй спинi (де пушок

уздовж хребта дибки стояв вiд жару) й поклала її в лiжко на тиждень або

довше. Спочатку в неї була висока температура, i я не мiг вiдмовитись вiд

спеки нежданих насолод (Venus fеbriculosa!) та, правду сказати, дуже квола