Лоліта

Тут менi належить зробити дивне визнання. Ви будете смiятись - та якщо

сказати всю правду, менi якось нiколи не вдалось з'ясувати остаточно

юридичний бiк становища. Не знаю його й по досi. О звiсно, деякi випадковi

вiстки дiйшли до мене. Алабама забороняє опiкуновi змiнювати мiсце

проживання пiдопiчної дитини без дозволу суду; Мiнесота, якiй я низько

вклоняюсь, передбачає, що якщо кревний бере на себе захист i опiку дитятi,

не достиглої чотирнадцятирiчного вiку, авторитет суду не дiє. Питання: чи

може вiтчим чарiвливої до спазми в грудях, ледь опушеної ласочки, вiтчим

лишень з одномiсячним стажем, неврастенiк - удовець з невеликим, але

самостiйним прибутком в сьогоденнi, i з парапетами Європи, розлученням i

сидiнням в декiлькох божевiльнях в минулому, чи може вiн вважатись кревним

i, як висновок, природним опiкуном? I якщо нi, чи я повинен, чи я смiю,

зостаючись в межах розумного, сповiстити який-небудь вiддiл Громадського

Догляду i подати прохання (як це власне подають прохання?) й уможливити

представниковi суду розстежувати побут мирного, але слизького Гумберта й

небезпечної Долорес Гейз? З багаточисленних книг про шлюб, розбещення й

удочерiння, в якi я нишком заглядав у публiчних бiблiотеках великих i малих

мiст, я нiчого не вичитав, окрiм темних натякiв на те, що держава -

верховний опiкун дiвчаток в найнiжнiшому вiцi. Пальвен i Запель, якщо

правильно запам'ятав їх iмена, автори волюмистої працi про шлюбнi закони,