Лоліта

лакових, фарблених, iграшкових швейцарських селищах i вдосталь звеличених

Альпах. Численнi коханцi лягли обiйнявшись, цiлуючись на рiвному газонi

гiрських схилiв Старого Свiту, на пружинчастому, як дорогий матрац, моху,

бiля зручної в користуваннi, гiгiєнiчної цiвки, на грубих лавах пiд

скрашеними вензелями дубами й у таких мройних хатиськах пiд кронами

багаточисленних букових лiсiв. Та в американськiй глушвi охочий на свiже

повiтря не знайде таких зручних спромог вiддатись найдревнiшому зi злодiянь

i забав. Отруйнi рослини обпечуть сiдницi його коханої, безiменнi комахи в

зад ужалять його; гострi частинки лiсового килиму вколють його в колiняки,

комахи вжалять її в колiнця; й усюди навкiл буде стояти безперервний шурхiт

потенцiйних змiй - що кажу, напiввимерлих драконiв! - мiж тим як схожi на

крихiтних крабiв зернята хижих квiтiв прилiпляться, в виглядi мерзенної

смарагдової шкурки, так само до чорної шкарпетки на пiдв'язцi й до бiлої

непiдтягнутої шкарпетинки.

Трохи обтяжую. Якось в лiтнiй пополудень, ледь нижче межi

розповсюдження лiсу, де небесного вiдтiнку суцвiття (я б їх назвав

шпорником) торжилися вздовж дзюркотного гiрського потоку, ми нарештi

знайшли, Лолiта i я, вiдлюдне романтичне мiсце приблизно в ста футах над

перевалом, де ми залишили авто. Схил здавався неходженим. Остання задохла

сосна спинилась для заслуженого передиху на скелi, до якої долiзла. Бабак