Лоліта

до виконання без того, щоб не образити його почуттiв i не збудити його

пiдозр. Так, маю намiр присвятити все життя добробутовi дитини. От, до речi,

той хрестик, який Шарлотта Беккер менi подарувала, коли ми обидвоє були

молодими. В мене є кузина в Новому Йорку, ґречна стара панна. Я там з нею

знайду хорошу приватну школу для Доллi. О хитрющий Гумберт!

До вiдома Леслi та Луїзи, котрi за моїм (що виявилось правильним)

пiдрахунком повиннi були доповiсти про це Джону та Джоанi, я пречудово

розiграв незвичайно гучний мiжмiський монолог телефоном, симулюючи розмову з

Шерлi Хольмс, начальницею табору "Ку". Коли повернулись Джон та Джоана, то я

без труду провiв їх повiдомленням, яке навмисно схвильовано й безладно

пробурмотiв, що, мовляв, Лолiта пiшла з промiжною групою на п'ятиденну

екскурсiю, i з нею неможливо сполучитись.

"Боже мiй", вигукнула Джоана, "що ж нам робити?"

Джон вiдказав, що все надзвичайно просто - вiн улаштує, щоб тамтешня

полiцiя негайно розшукала екскурсантiв - це в них i години не вiзьме; вiн,

до речi, сам добре знає мiсцевiсть та -

"Послухайте", вiв далi вiн, "чому б менi одразу ж не з'їздити туди на

автi, а ви поки переспите з Джоаною" (насправдi, останньої фрази вiн не

додав, та Джоана так палко пiдтримала його пропозицiю, що це могло

розумiтись).