Повелителі мечів

корму.

Вадагський принц безцільно крокував, іноді зупиняючись, щоб перепочити, відчуваючи себе повністю спустошеним. Він втратив Раліну,

розлучився з Джері, - єдиною людиною, який знав, де знаходиться Танелорн. Тепер Хаос восторжествує; Гландит-а-Край захопить Бро-ан-Вадаг і Лайвм-ан-Еш. Життя втратило будь-який сенс.

- Все втрачено, - шепотів Корум затерплими від холоду губами. - Все втрачено.

Болотні птахи кричали і плескали крилами. Болотні тваринки шаруділи в очеретах.

Може, весь цей світ складається з одного болота?

Корум всівся на купину, дивлячись на неосяжне небо, на хмари, забарвлені висхідним сонцем. Над болотом піднімався туман. Стало жарко.

Вадагський принц, з голови до ніг вимазаний болотної рідотою, сполоснув обличчя у затхлій воді. Він насилу поборов у собі спокусу

позбавитися від кольчуги та наголінників.

Припікало все сильніше. Подекуди болото булькало. Від задушливого вологого повітря ломило скроні, злипалися повіки.

І здалося Коруму, що в тумані неясно вимальовується постать гіганта, який волік за собою щось важке.

Голова Принца в Червоній Мантії впала на груди. Несподівано він зрозумів, що болото виділяє якийсь газ, від якого можна заснути і не

прокинутися.

Корум спробував протерти очі і ледве не заліпив їх брудом. Раптово купина захиталася, і він повернувся.

Туман ззаду згустився, піднімаючись вище хмар, і набув дивних обрисів. Гігантська мережа впала на Принца в Червоній Мантії, скувавши по руках і ногах. Він спробував звільнитися, але його потягли наверх, а поруч з ним билися і борсалися птахи, звірі, гади. Спека змінилася нестерпним холодом. Стало темно, як уночі.

Корум впав, промок до нитки, голосно вилаявся. Він знову був вільний і стояв по пояс у воді, відчуваючи під ногами м’який пісок.

Насилу вибравшись на берег, вадагський принц звалився, як підкошений.

Він ніяк не міг змусити себе повірити в те, що сталося. В третій раз доля зіштовхнула його з блукаючими Богом, завдяки якому він

спочатку виявився в країні Рага-да-Кета, потім познайомився з Джері-а-Конелом, а зараз потрапив у черговий невідомий йому світ. Втім,

тут було краще, ніж на болоті.