Повелителі мечів

Вітер ущух, немов по чарівництву. Ласкаво засвітило сонечко. У гілках заспівали птахи.

- Гроза закінчилася, - машинально сказав Корум, дивлячись на воїна, що лежав поряд з ним на землі, - того самого, якого він,

Раліна і Джері бачили на вогнедишному драконі в світі забуття. - А ти - Ерік з Мельнібоне.

Альбінос піднявся на ноги. Здавалося, в його очах застигла вічна туга. Він чемно промовив:

- Я - принц Ерік з Мельнібоне. Чи можу я висловити тобі подяку за те, що ти врятував мене від створінь чаклуна Телеб Карна?

Корум похитав головою. На Еріку були чорна шовкова сорочка, чорні шкіряні штани, високі чорні чоботи. Його талію оперізував чорний

пояс з чорними піхвами, в які він вклав важкий чорний меч, поцяткований рунами по всьому клинку від ефеса до вістря. Молочно-біле

волосся Еріка струмували за його спиною по тонкому білому плащу з каптуром.

- Я дійсно тебе викликав, - сказав Корум, - але я не знаю ніякого Телеб Карна. Мені було велено заручитися твоєю допомогою у

певному місці і в певний час. Моє ім’я - Корум Джайлін Ірсі - Принц в Червоній Мантії, - і я подорожую по дуже важливій справі. Ерік

насупився.

- Де ми знаходимося? Я ніколи не бачив таких дивних дерев.

- Подібно мені, ти потрапив в незнайомий світ. Я прошу тебе виступити на моєму боці проти Хаосу. Двох Володарів Мечів - Аріоха і

Ксіомбарг мені вдалося вигнати з їх володінь, але третій…

Альбінос, скептично дивлячись на Корума, перебив його.

- Ти переміг двох наймогутніших Володарів Хаосу? Але не далі як місяць тому я розмовляв з Аріохом. Він - мій покровитель.

Корум зрозумів, що Ерік незнайомий з законами множинності всесвіту.

- Вимірам немає числа, - м’яко сказав він. - У деяких з них Повелителі Мечів сильні, в інших - слабкі. Якщо вірити тому, що я

чув, багато світів взагалі обходяться без Богів. Я кажу правду: Аріох і Ксіомбарг вигнані мною остаточно і безповоротно. Зараз нам

загрожує найстрашніший Повелитель Хаосу, - король Мабельрод.