Повелителі мечів

***

Стара провела його до рибальського селища, розташованого в красивій зручній гавані, де стояли баркаси зі згорнутими вітрилами.

- От бачиш, - сказала вона. - Якщо рибалки не вийдуть у море, дуже скоро ми будемо голодувати. - Корум кивнув і доторкнувся до її плеча.

- Не впадай у відчай. Можливо, все закінчиться благополучно. Ходімо, мені потрібно купити коня.

Вони знову рушили в дорогу і, обігнувши скелю, опинилися біля стаєнь на околиці міста. Тут Корум - сам не знаючи чому - купив у якогось селянина не одного, а двох коней білого і чорного, а потім, попрощавшись з доброю старенькою, поскакав по звивистій дорозі,

яка підіймалась вгору, по напрямку до Дарквельської долини. Стояв теплий погожий день, і вадагському принцу не хотілося вірити, що Хаос завоює цю прекрасну країну, так схожу на його батьківщину. Дивлячись на лінію узбережжя, Коруму здавалося, що він впізнає знайомі

місця, які він не раз відвідував на Бро-ан-Вадазі.

Дорога, продовжуючи петляти, пірнула в лісисту долину. На гілках дерев співали птахи, ласкаво пригрівало сонечко. Тихий, мирний пейзаж заспокоював і заколисував, але Корум чомусь відчував внутрішній неспокій.

І раптом він побачив над невеликою галявиною чорну хмарку, в якій палахкотіли блискавки і гуркотів грім.

Вадагський принц пришпорив коня, зняв з шиї ланцюжок з кришталевим ножем, подарованим йому леді Джейн. З надзвичайною ясністю він

згадав слова Болор’яга:

- Іди туди, де вибухне гроза у тиші. Увійди в центр грози, витягни кришталевий ніж. Коли в нього вдарить блискавка, голосно поклич Еріка з Мельнібоне; зажадай, щоб Троє з’єднались в Одному. Третій - герой з багатьма іменами - приєднається до вас пізніше.

- Що ж, - пробурмотів Корум. - Завдання неважке. І я із задоволенням обзаведуся могутніми союзниками, які, можливо,

допоможуть мені впоратися з Войлодіоном Гагнасдіаком.

Він спішився і, відчуваючи, як тіло його наповнюється енергією, зупинився посередині галявини, тримаючи ніж перед собою. Блискавка,

блиснувши, заструмувала по хрустальному лезу, і Корум тут же голосно крикнув:

- Ерік з Мельнібоне! Я викликаю тебе! Ерік з Мельнібоне! Прийди до мене! Ерік з Мельнібоне! Ти повинен з’явитися, щоб Троє

з’єдналися в Одному!

Ще одна блискавка страхітливої сили вдарила в кришталевий ніж, і він розлетівся на тисячу осколків. Корума жбурнуло на землю. Ураганний вітер пригнув до землі дерева. Загримів грім.

Корум спробував встати на ноги, але впав, стукнувшись головою.