Повелителі мечів

Корум важко зітхнув, піднявся на ноги і побачив перед собою стару з зморшкуватим манірним обличчям. Вона обома руками вичавлювала свій чепчик.

- Хто ти, бабусю? - Запитав вадагський принц.

- А ти хто, молода людина? Я йшла по пляжу, нікого не чіпала і раптом жахлива хвиля промочила мене наскрізь. Це не твоїх

рук справа?

- Що ти! Звичайно, ні!

- Мабуть, ти - потерпілий моряк. Вірно?

- Вгадала, бабусяю, - погодився Корум. - Скажи, куди я потрапив?

- Ти перебуваєш недалеко від рибальського порту, який називається Китай-місто. За ним розташований Балвін Мур, а далі…

-… лежить Дарквельска долина, - підхопив Корум. Старенька стиснула губи.

- Правильно. Але в тих краях давно ніхто не живе. Ми туди не ходимо.

- А Зникаюча Вежа там з’являється?

- Усяке говорять…

- Скажи, чи зможу я купити коня в Китай-місті?

- Чому ж ні? Конярі Балвін Мура славляться по всій країні і часто продають коней в нашому порту. Правда, зараз вони з’являються

рідше, ніж раніше, адже йде війна.

- Он як? Хто з ким б’ється?

- Важко сказати. Якісь морські чудовиська нападають на наші риболовецькі судна. У них загинуло більше половини чоловіків, але в

наших краях ще відносно спокійно.

- Значить, Хаос повернувся, - прошепотів Корум і голосно додав… - Ти повинна допомогти мені, бабусю. Може, і я в свою чергу зможу

коли-небудь допомогти вам позбавитися від ворогів.