Повелителі мечів

- Він загинув?

- Гірен почув шум, вискочив з кімнати і поспішив на допомогу Айреді. Його розрубали на шматки. - Леді Джейн махнула рукою. По щоках

її бігли сльози. - Вони вбили мою любов, мого ельфа… - Вона опустила голову.

Корум встав з крісла і підійшов до старої прекрасної леді Пентальон, яку йому дуже хотілося втішити. Вона стиснула руку вадагського

принца, і знову заговорила.

- Тролі… втекли. Мені здається, вони злякалися, коли зрозуміли, що потрапили в чужий їм світ.

- І ти не знаєш, яка їхня подальша доля? - Запитав Джері.

- Кількома роками пізніше я чула, що звірі, що нагадують зовнішнім виглядом людей, тероризували провінцію Ексмур. Двох вдалося

схопити, після чого їм прокололи серця срібними кинджалами, вважаючи, що вони - диявольські поріддя. Про третього троля мені нічого

невідомо. Можливо, він до цього дня живе в якому-небудь глухому місці, не розуміючи, що з ним сталося. Я навіть відчуваю до

нього щось на зразок жалості…

- Не журіться, міледі, і давайте більше не говорити на цю тему, - запропонував Корум.

- З тих пір, - продовжила леді Джейн, з вдячністю поглянувши на нього, я присвятила себе вивченню магії і таємниць природи. Дещо я

дізналася і від Гірена, а після його смерті багато читала і зустрічалася з чаклунами, чарівницями, містиками. Спочатку я мріяла

відправитися в той простір-час, звідки був родом мій коханий, але незабаром зрозуміла, що виміри переміщаються подібно до планет

і відшукати серед них потрібну практично неможливо. Зараз я можу заглянути в майбутнє і минуле, бачити інші світи… - Вона

запитливо подивилася на Корума, і вадагський принц кивнув.

- Так, вадаги теж володіють другим зором, але останнім часом вони втратили здатність подорожувати по вимірах і здатні лише зрідка

спостерігати за подіями, що відбуваються там.

Леді Джейн похитала головою.