Повелителі мечів

Крик повторився. А потім вони почули гудіння, яке ставало все голосніше і голосніше і, нарешті, переросло в гул.

- На дах! - Вигукнув Корум. - Швидше!

Задихаючись, вони вибігли на дах палацу і мимоволі зажмурилися, побачивши сліпуче сяйво, яке затьмарювало собою сонце.

Обличчя Повелительки Мечів, перекошене злобою, закривало горизонт; волосся її розвівалося по небу, як хмари, а в руці вона тримала

гігантський меч, немов збираючись розрубати планету навпіл.

- Королева Ксіомбарг! - Простогнала Раліна. - Вона порушила закони Космічної Рівноваги, і тепер її ніщо не зупинить. Ми загинули!

- Погляньте! - Раптово вигукнув Джері-а-Конел. - Тепер зрозуміло, чому вона так розлютився!

Місто в Піраміді висіло над покаліченим Хельвігом-нан-Вейком. У його зеленому світінні з’явилася темна пляма, і повітряний корабель

вилетів з нього і пішов на зниження. Біля борту стояв Король без Королівства з якимось предметом у руках.

Повітряний корабель приземлився на даху палацу, і Норег-Дан, стрибнувши вниз, підійшов до Корума.

- Я привіз тобі подарунок, - посміхаючись, сказав він, - від вдячних жителів Гвалас-кор-Гваруса.

- Дякую, - відповів Корум. - Але зараз не час…

- Наш подарунок тобі пригодиться. Це - зброя. Візьми його. Корум невпевнено покрутив у руках циліндрик з ручкою, покритою дивним

візерунком.

- Це - зброя, - повторив Норег-Дан. - Ти можеш вбити нею своїх ворогів, якщо наставиш на них дуло і натиснеш на гачок.

Корум нерішуче глянув на королеву Ксіомбарг.

- Великі Давні Боги невразливі, - тут же сказав Король без Королівства. - Я говорив тільки про смертних.

Корум побіг до сходів. Варвари під проводом Лір-а-Брода долали останній їх проліт, практично не зустрічаючи опору.

- Направ на нього дуло і натисни на гачок, - повторив свої інструкції Норег-Дан.

Король Лір біг по сходинках, гордовито задерши підборіддя з скуйовдженою бородою, а за ним, не відстаючи ні на крок, бігла Хмура