Повелителі мечів

І на далекому горизонті з’явився лорд Аркін, такий же гігантський, як Повелителька Мечів. В руках він тримав шпагу. Поряд з двома

Богами Небесне Місто здавалося крихітним мурашником.

- ТИ ПОСМІЯЛАСЯ НАД ЗАКОНАМИ КОСМІЧНОГО РІВНОВАГИ, ПОВЕЛИТЕЛЬКА МЕЧІВ!

- НЕ Я ПЕРША!

- І ТІЛЬКИ ОДИН УНИК ПОКАРАННЯ, І ІМ’Я ЙОМУ-БЕЗІМЕННА СИЛА! ТИ ПОСТАВИЛА НА КАРТУ СВОЄ КОРОЛІВСТВО І ПРОГРАЛА ЙОГО!

- НІ! КОСМІЧНА РІВНОВАГА НЕ МАЄ ПРАВА РОЗПОРЯДЖАТИСЯ МОЄЮ ДОЛЕЮ!

Голос, що не належав ні Ксіомбарг, ні Аркіну, вимовив:

- ТИ ПОМИЛЯЄШСЯ. МАЄ…

І Космічні Ваги, які привиділися Коруму після того, як він знищив серце Аріоха, з’явилися між Ксіомбарг і Аркіном, і вони були такі

великі, що Боги в порівнянні з ними здавалися карликами.

Мить і Чаша Терезів стала хилитися в бік Аркіна.

Мить і Королева Ксіомбарг закричала від жаху, і від цього крику планета здригнулася, трохи не зійшовши з визначеного їй зоряного курсу.

Мить і Меч - символ її влади - зник з руки Повелительки Мечів і одразу впав на шальку терезів, яка хилилася до лорда Аркіна.

- НІ! - Заблагала королева Ксіомбарг. - АРКІН ЗАМАНИВ МЕНЕ СЮДИ ХИТРІСТЮ. ВІН ЗНАВ, ЩО…

Тіло Повелительки Мечів почало танути в повітрі. Легкі хмарки попливли по небу. Повелитель Закону, лорд Аркін, з блискучою шпагою в

руці, оповитий сліпучим білим сяйвом, випростався на весь свій гігантський зріст.

- СПРАВУ ЗРОБЛЕНО! - Голосно сказав він, і, здавалося, від слів цих потеплішало повітря.

- СПРАВУ ЗРОБЛЕНО!

- Лорд Аркін! - Крикнув йому Корум. - Скажи, ти знав, що лють засліпить Ксіомбарг і вона порушить закон Космічної Рівноваги?

- Я сподівався на це. О, як я сподівався!