Повелителі мечів

Вартаа.

Побачивши Корума, Лір-а-Брод розреготався.

- Ніяк ти надумав здатися, останній вадаг на цій землі? - І тоді Корум розсміявся йому в обличчя.

- Я доведу тобі, що я - не останній вадаг, - сказав він і натиснув на гачок.

Лір-а-Брод схопився за груди, поперхнувся і впав, мертвий, на руки своїх охоронців. Язик його вивалився з рота, сиві клапті волосся

розліталися по лобі.

- Король помер! - Вигукнув один із них. - Помстимося смерть нашого короля!

І знову Корум натиснув на гачок; він продовжував натискати на нього до тих пір, поки в живих не залишилося жодного воїна Хмурої

Варти.

Норег-Дан посміхався.

- Цією зброєю ми знищили майже все військо Ксіомбарг, - сказав він. Якщо б ти бачив, в яку вона прийшла лють! Тепер їй потрібно

чимало часу, щоб знайти смертних, готових служити Хаосу!

- Не обов’язково. Вона порушила закони Космічного Рівноваги один раз, знехтує ними і в друге.

Прекрасне люте обличчя Королеви Мечів піднімалося над горизонтом; поступово стали видні її плечі, груди, талія.

- КОРУМ! СТРАШНИЙ УБИВЦЯ ВСІХ, КОГО Я ЛЮБЛЮ!

Від громоподібного голосу розколювалася голова. Корум позадкував, заворожено дивлячись на величезний меч, що піднімався над

головою Ксіомбарг, очі якої палали, як два сонця. Лезо меча стрімко опускалося на нього, і Корум приготувався до смерті.

Раліна кинулася в його обійми.

Потім…

- ТИ ПОСМІЯЛАСЯ НАД ЗАКОНАМИ КОСМІЧНОЇ РІВНОВАГИ, СЕСТРИЦЯ КСІОМБАРГ!