Повелителі мечів

немає, а на дно прірви не потрапити, тому що у нас немає крил.

- Підемо по її краю, поки не знайдемо спосіб або перебратися на іншу сторону, або спуститися, - порадила Раліна. - Не може ж так

тривати до безкінечності.

- Змушений тобі нагадати, що нами керує Хаос. - Норег-Дан потер чоло рукою. - Наскільки я зрозумів, герцог Аріох майже не змінив ваш

світ; втім, і сил у нього було менше, ніж у королеви Ксіомбарг. Кажуть, король Мабельрод самий могутній з Володарів Мечів, і його

королівство складається з постійно мінливої матерії, що створює найрізноманітніші форми буття з швидкістю думки…

- Не хотів би я стати гостем короля Мабельрода, - пробурмотів Джері. Досить з мене і королеви Ксіомбарг. Якось раз мені довелось

бачити досконалий Хаос, і я ситий ним по горло.

Корум йшов вперед, ні про що не думаючи, і тому не відразу помітив, що небо потемніло. Невже сонце зрушило з місць Він підняв

голову. Небо заволокло хмарами, які швидко неслися над прірвою. Товариші Корума теж помітили грозові хмари. Вони зупинилися,

роздумуючи, чаклунство це Ксіомбарг чи прояв природних сил цього світу.

Норег-Дан виглядав схвильованим. Він загорнувся в шкіряний плащ і облизав сухі губи.

Раптом кіт Базиліо підстрибнув на плечі Джері і, розправивши крила, злетів вгору. Він піднявся високо над ущелиною і почав

кружляти в повітрі. Судячи з подиву, який проступив на обличчі вічного мандрівника, така поведінка кота була йому в дивину.

- Ти можеш пояснити, в чому тут справа, Норег-Дан? - Запитав Корум. - У вашому світі небо часто затягує хмарами? - Король без

Королівства похитав головою.

- Вперше бачу. Але я знаю Хаос. Всім нам загрожує смертельна небезпека.

- Що ж, приготуємося захищатися. - Корум відкинув поли червоної мантії, і вихопив шпагу з клинком з неземного металу. Його товариші

теж зайняли оборонні позиції.

Базиліо опустився нижче і наполегливо, пронизливо занявкав. Він явно щось побачив. Мандрівники встали на край прірви і подивилися вниз.