Повелителі мечів

була густа, як сироп.

- Постарайтеся не замочитися, - попередив Норег-Дан. - Можна отримати сильний опік.

- Якщо ця рідина така отруйна, - Поцікавилася Раліна, коли вони відчалили. - то чи не зіпсує вона днище човна?

- З часом. Кажуть, що якщо коричневий пісок - кров смертних, то в Білій Річці - кров Великих Древніх Богів, яка ніколи не висохне.

- Так не буває. Річка повинна десь починатися і десь закінчуватися.

- Необов’язково.

- Тобто як?!

- Не забувай, нашим світом править Хаос, а не Закон.

Повіяв легкий вітерець, і Корум підняв вітрило. Човен швидко пішла вперед, і незабаром пагорби зникли з очей.

Чоловіки відпочивали по черзі, виставляючи рульового. Раліна засинала і прокидалася кілька разів і, відкриваючи очі, весь час бачила

перед собою коричневу пустелю.

- Скільки крові, - прошепотіла вона. - Скільки крові… А човен продовжував плисти по Білій Річці, і Норег-Дан розповідав їм про

правління Ксіомбарг.

- Королева знищила всіх, хто не захотів служити Хаосу. А зі мною і з деякими іншими вона грає в кішки-мишки:

Повелителі Мечів славляться подібними жартами. Самі порочні інстинкти, самі низькі пристрасті пробудила Ксіомбарг в смертних, і

світ здригнувся від жаху. Моїх дружину і дітей… - Голос Норег-Дана перервався. - Втім, постраждало все людство. Я не знаю, коли це

сталося, може, - рік, а може, - сто років тому. Сонце не рухається по небу, погода не змінюється.

- Якщо Ксіомбарг прийшла до влади одночасно з Аріохом, пройшло куди більше ста років, Король без Королівства, - сказав вадагський

принц.

- Повелителька Мечів зупинила час, - пояснив Джері. - Так що ти не зовсім правий, Корум. На цих вимірах панують інші закони. - Корум кивнув.