Повелителі мечів

- Тому, пані, що це - поле, і покрито воно кров’ю. Те що тобі здається коричневим піском - висохла кров, пролита тисячоліття тому в

битві між Законом і Хаосом.

- А що знаходиться за Полем Крові?

- Багато чого, але в нашому світі, - після того, як його захопив Хаос, - немає пейзажів, які радують око.

- Тобі не подобається Хаос?

- Як він може мені подобатися? Хаос зламав мене, відправив у вигнання, він був би радий моїй смерті. Я вимушений ховатися, вести кочовий спосіб життя. Можливо, коли-небудь…

Джері-а-Конел представив незнайомцю своїх друзів, потім представився сам.

- Нам необхідно знайти Місто в Піраміді, - сказав він. Вершник розсміявся.

- І тільки! Я теж його шукаю і, здається, перестав вірити в його існування. По-моєму, Хаос спеціально поширює про нього чутки, щоб

познущатися над людьми, вселивши в їх душі нездійсненні надії. Мене звати, панове, Король без Королівства. Колись я носив ім’я

Норег-Дана і правив прекрасною країною. Кажуть, я був справедливим і мудрим монархом. А потім у нашому світі запанував Хаос, і його

поплічники знищили мій народ. Тепер мені нічого не залишається, як поневірятися в пошуках казкового міста…

- Незважаючи на те що ти не віриш у його існування?

- Скільки не шукав, я не зумів знайти Міста в Піраміді.

- Може, воно знаходиться за Полем Крові? - Припустив Корум.

- Можливо, але я не настільки дурний, щоб подорожувати по пустелі, не знаючи, де вона закінчується. У вас немає коней, а пішими

ви далеко не підете. - Норег-Дан знизав плечима. - Я не боягуз, але у мене збереглися залишки здорового глузду. Можна було б

спробувати перетнути пустелю на човні, але його нема з чого побудувати, тому що лісу тут немає…

- А човен - є, - перебив його Джері.

- Ти хочеш повернутися до Озера Голосів? - Тривожно запитала Раліна.