Повелителі мечів

знаєш, Веренак, коли немає ознак…

- Вони були! - Заволав священик. - Я бачив їх уві сні! Ми повинні довести нашу відданість Урлеху і виступити на боці Хаосу!

Корум знизав плечима.

- Битися за Хаос - безумство. А якщо ви залишитеся нейтральні, він все одно вас знищить. Наш невеликий загін ви визнали за армію, а

це значить, вам ніколи не доводилося бачити справжнього війська. Якщо ви не об’єднаєтеся, щоб відбити натиск ворога, ваші квітучі

пагорби в один прекрасний день почорніють від вершників, які зітруть село з лиця землі, і не помітять цього. Я сам постраждав від рук

варварів і знаю, з якою жорстокістю вони грабують, катують, вбивають, гвалтують. Від вашого спокою не залишиться й сліду, якщо ви не

підете зі мною в Лларак і не приготуєтеся захищати свою країну.

- Зізнатися, я не розумію, з чого почалася суперечка? - несподівано запитав Джері, змінюючи тему розмови. - Чому ти вмовляєш людей

повстати проти їх законного пана, Веренак?

Священик насупився.

- Тому що герцог зійшов з розуму. Вже місяць, як він вигнав усіх священиків Урлеха з міста і відродив солодкуватий культ мулах.

Таким чином він відкрито взяв сторону Закону і знехтував Хаосом. Але гнів Богів впаде на його голову! Йому помститься Урлех! Йому

помститься сам Повелитель Мечів, Аріох! І кара спіткає кожного, хто не буде неслухняний волі герцога! Ось чому я хочу, щоб ці прості

невинні люди виступили проти нього.

- Мені здається, ці прості невинні люди набагато розумніші за тебе, друже мій, - розсміявся Джері. Веренак звів руки до небес.

- Великий Урлех, заклинаю тебе, знищ цього усміхненого ідіота!

Позаду помосту, на якому Веренак виголошував свої палкі промови, перебувала велика цистерна. Священик задер голову в небо, бурмочучи

заклинання, і в цю хвилину послизнувся, безглуздо замахав руками в повітрі й плюхнувся у воду.

Селяни розреготалися. Чоловік, який тільки що виступав від їх імені, підійшов до Корума.