Повелителі мечів

- Як можна знищити цілий народ з простої примхи? Тобі не здається, що Аріох несправедливий?

- Аріох приймає рішення.

Корум подумав, що навряд чи Рага-да-Кета завжди були такими фаталістами.

Можливо, вони теж вироджувалися.

- І тобі не шкода, що загине краса, яку ви створили, і пропадуть ваші наукові знання?

- Аріох приймає рішення. - Темгол-Леп, здавалося, знав про плани Валета Мечів більше, ніж хто б то не був. Можливо, в Рага-да-Кета

навіть бачили Аріоха, адже їхня країна знаходилася неподалік від його володінь - Скажи, а звідки тобі відомо, які рішення ухвалює Аріох?

- Він оголошує свою волю через наших мудреців.

- А мудреці впевнені, що вони правильно тлумачать його волю?

- Звичайно, впевнені. - Корум зітхнув.

- Що ж, спробую розладнати плани Аріоха. Не можу сказати, що я від них у захваті.

Темгол-Леп заплющив очі. По його тілу пробігло легке тремтіння. Відчуваючи незадоволення свого короля, воїни переступали з ноги на

ногу.

- Я не бажаю більше говорити про Аріоха, - заявив Темгол-Леп - Ти - наш гість, і ми повинні розважати тебе. Зараз ми вип’ємо трохи

вина.

- Спасибі, із задоволенням.

Корум волів би поїсти - кілька днів у нього крихти в роті не було, але йому не хотілося якимось необережним вчинком зіпсувати

відносини з Рага-да-Кета, у яких він збирався попросити човен або баркас, щоб продовжити шлях.

Король віддав наказ слузі, який стояв за троном, і той мовчки пішов, а через кілька хвилин повернувся з підносом, на якому стояли

два високі кубка і золотий графин. Король поставив тацю на коліно, власноручно налив вино в один з кубків і подав його вадагському