Повелителі мечів

- Зараз я їм більше не ворог. - Король насупився.

- Чому?

- Все вадаги, крім мене, убиті, - пояснив Корум. - А ті, кого ти називаєш недрегхами, або винищені, або стали рабами мабденів.

- Але мабдени - варвари!

- Могутні варвари. - Король кивнув.

- Так було передбачено. - Він пильно подивився на Корума. - А ти чому залишився в живих?

- Я не захотів вмирати.

- Вирішуєш не ти, а Аріох.

- Хто такий Аріох?

- Бог.

- Який Бог?

- Той, хто керує нашими долями. Герцог Аріох, Повелитель Мечів.

- Валет Мечів?

- Здається, так називають його на далекому півдні. - Король засовався на троні і облизав губи. - Я - король Темгол-Леп. Ти

знаходишся в моєму місті, Арки. - Він помахав худої рукою. - Це - мої підані, Рага-да-Кета. Країна моя називається Кулокрах. Дуже скоро ми теж загинемо.

- Як так?

- Настав час мабденів. Рішення Аріоха. - Темгол-Леп знизав худими плечима. - Аріох прийняв рішення. Мабдени прийдуть і знищать нас.

- Але ж ви, звичайно, вчините їм опір?

- Ні. Настав час мабденів. Аріох командує ними. Він не чіпає Рага-да-Кета тому, що ми слухняні його волі. Але скоро ми загинемо.

Корум похитав головою.