TextBook «Не поспішай! Спокійніше!»
Він креснув іще раз. Нічого.
«Тихо… Помаленьку…»
Він утретє дряпнув по жорсткій темно-коричневій смужці книжечки, і на кінчику паперового сірника розквітло бліде жовте полум’я.
42— Я тільки сподіваюся, що…
Вона замовкла та глибоко вдихнула, проковтнувши останнє слово. Пол сидів у своєму візку за барикадою з наваленого паперу та древнім машинописним апаратом «Роял». Він спеціально повернув титульну сторінку так, аби вона змогла прочитати:
ПОВ е Р ненн Я МІЗ е РІ
Пол Ш е лдо н
Над цією промоклою купою паперу застигла набрякла правиця Пола, у якій між великим і вказівним пальцями був затиснутий єдиний палаючий сірник.
Енні зупинилася у дверях, тримаючи в руках замотану в рушники пляшку шампанського. У неї відвисла щелепа. Потім вона різко закрила рота.
— Поле? — обережно спитала вона. — Що ти робиш?
— Я закінчив, — сказав він. — І вийшло чудово, Енні. Ти була права. Найкраща книжка з серії «Мізері» і, може, найкраща з усього, що я коли-небудь написав, яким би чином це не відбулося. А зараз я хочу провести з нею невеличкий фокус. Захопливий фокус. Я навчився його в тебе.
— Поле, ні! - закричала Енні. У її голосі звучало болісне усвідомлення. Вона зметнула вгору руки, забувши про пляшку шампанського, що торпедою полетіла на підлогу та вибухнула. На всі боки бризнула піна.
— Ні! Ні! ПРОШУ, НЕ ТРЕБА…
— Шкода, що ти її ніколи не прочитаєш, — промовив Пол і всміхнувся до Енні. Вперше за багато місяців на його обличчі з’явилася справжня усмішка, щира та непідробна. — Без зайвої скромності скажу, що книжка була не просто захоплива. Вона була геніальна , Енні.
Вогник догорав, кінчики пальців починало пекти від жару. Він випустив сірник. На якусь жахливу мить Пол вирішив, що сірник згас, але потім бліде блакитне полум’я розгорнулося на титульній сторінці з виразним звуком «фумп!». Воно пробігло по краях, спробувало горючу суміш, яка збиралася в калюжі навколо дальнього краю стосу, а потім спалахнуло жовтим.
— О БОЖЕ, НІ! - вискнула Енні . — ТІЛЬКИ НЕ МІЗЕРІ! ТІЛЬКИ НЕ МІЗЕРІ! ТІЛЬКИ НЕ ЇЇ! НІ! НІ!
Її обличчя замерехтіло у світлі полум’я.
— Хочеш загадати бажання, Енні?! — закричав їй Пол. — Хочеш згадати бажання , йобаний ти гоблін?
— О БОЖЕ О ПОЛЕ ЩО ТИ РООООБИШ?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мізері» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІІІ Пол“ на сторінці 42. Приємного читання.