Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Твоя правда, вибач, — погодився Рон, але, не в змозі стриматися, відразу додав: —Але

краще з ним, Розі, не зв’язуйся. Дідусь Візлі ніколи тобі не пробачить, якщо ти вийдеш заміж за

чистокровного.

* Гей!

Знову з’явився Джеймс. Він уже звільнився від валізи, сови й візочка, і його аж розпирало

від свіжих новин.

— Там Тедді, — повідомив він, задихаючись, і показав кудись у хмару пари. — Щойно його

бачив! І знаєте, що він робить? Лижеться з Вікторією! — Він глянув на дорослих, явно

розчарований відсутністю належної реакції.

* Наш Тедді! Тедді Люпин! Лижеться з нашою Вікторією! Нашою кузинкою! Я спитав

Тедді, що він таке виробляє...

* Ти їм завадив? — не повірила Джіні. — Типовий Рон, яблучко від яблуні...

— ...а він сказав, що прийшов її проводжати! А тоді сказав, щоб я йшов геть. Він лижеться

з нею! — ще раз повторив Джеймс, наче боявся, що його не дуже добре зрозуміли.

— Ой, гарно було б, якби вони одружилися! — захоплено про шепотіла Лілі. — Тедді справді

став би членом нашої родини!

— Та він і так уже чотири рази на тиждень приходить до нас вечеряти, — сказав Гаррі. —

Запросимо його переселитися та й усе.

— Так! — радісно підтримав Джеймс. — Я б тоді перейшов до Ала... а Тедді жив би в моїй

кімнаті!