Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Отож, коли померла мати, і на мене впала відповідальність за хвору сестру й

свавільного брата, я повернувся в рідне село сердитий і роздратований. Я думав, що занапастив

своє життя у цій пастці! А тоді, звісно, з’явився він...

Дамблдор знову подивився прямо Гаррі у вічі.

* Ґріндельвальд. Гаррі, ти не можеш собі уявити, як його ідеї захопили мене, як

запалили. Маґли змушені нам служити. Ми, чаклуни, тріумфуємо. Удвох з Ґріндельвальдом

стаємо молодими славетними вождями революції.

* О, деякі вагання в мене були. Та я заспокоював сумління порожніми словами. Це все

для загального блага, а завдані збитки буде устократ відшкодовано здобутими для чаклунів

привілеями. Чи відчував я в глибині душі, ким він був, той Ґелерт Ґріндельвальд? Думаю, що

відчував, але заплющував на це очі. Якби ми втілили наші плани, то здійснилися б усі мої мрії.

* І в основі усіх наших задумів і проектів лежали Смертельні реліквії! Як вони його

захоплювали, як вони захоплювали нас обох! Всемогутня чарівна паличка — зброя, що приведе

нас до влади! Воскресальний камінь — Ґелертові тут ішлося про армію інферіїв, хоч я вдавав,

що нічого не розумію! Я ж, мушу зізнатися, мріяв воскресити батьків, щоб зняти із своїх плечей

тягар відповідальності.

* І плащ... чомусь про плащ ми з ним, Гаррі, майже не говорили. Ми обидва чудово

могли ховатися й без плаща, справжні чари якого полягали в тому, щоб захищати й оберігати не

лише власника, а й інших. Можливо, якби ми його знайшли, він би знадобився для

переховування Аріани, проте нас цей плащ цікавив лише тому, що був третьою реліквією, а, за