Гаррі Поттер і смертельні реліквії

легендою, людина, що здобула б усі три речі, ставала справжнім володарем смерті, тобто, як ми

це розуміли, ставала нездоланною.

* Нездоланні володарі смерті — Ґріндельвальд і Дамблдор! Два місяці суцільного

божевілля, жорстоких мрій і нехтування двома членами родини, що мали бути під моєю опікою.

* А тоді... ти знаєш, що сталося. Я знову зіштовхнувся з реальністю в особі мого

грубого, неосвіченого і незрівнянно достойнішого брата. Я не хотів чути тих правдивих слів, що

він їх мені тоді вигукував. Не хотів чути, що мені не можна вирушати на пошуки реліквій, якщо

я відповідальний за хвору й неврівноважену сестру.

— Сварка переросла в бійку. Ґріндельвальд утратив самовладання. Те, що я завжди в

ньому відчував, хоч намагався не помічати, перетворило його на жахливу істоту. А моя сестра

Аріана... після років материнської уваги й турботи... лежала на підлозі мертва.

Дамблдор охнув і заплакав по-справжньому. Гаррі простяг руку і був радий, виявивши, що

може його торкнутися. Міцно стис старечу руку, і Дамблдор поступово заспокоївся.

— Ґріндельвальд утік, як і передбачали всі, крім мене. Зник разом зі своїми планами

захоплення влади, проектами катування маґлів і мріями про Смертельні реліквії, мріями, які я

підтримував і заохочував. Він утік, а я лишився, щоб поховати сестру й нести тягар провини і

страшного горя. Така була ціна моєї ганьби.

— Минали роки. Про нього ходили різні чутки. Подейкували, що він здобув чарівну

паличку неймовірної потужності. Мені тим часом пропонували посаду міністра магії, і не раз, а

кілька разів. Звісно, я відмовлявся. Я розумів, що мені не можна довіряти владу.