Гаррі Поттер і смертельні реліквії

— Еванс, Лілі!

Він бачив, як у його мами трусилися й підгиналися ноги, поки вона йшла до хиткого

ослінчика. Підійшла, сіла. Професорка Макґонеґел поклала їй на голову Сортувальний Капелюх.

Щойно він торкнувся її темно-рудого волосся, як одразу вигукнув:

— Ґрифіндор!

Гаррі почув, як Снейп ледь чутно застогнав. Лілі зняла Капелюх, віддала професорці

Макґонеґел і пішла до ґрифіндорців, що радісно її вітали. Однак по дорозі вона озирнулась на

Снейпа, і на її обличчі промайнула сумна усмішка. Гаррі побачив, як Сіріус підсунувся на лавці,

звільняючи їй місце. Вона глянула на нього, згадала, що бачила його в поїзді, склала руки на грудях

і рішуче повернулась до нього спиною.

Сортування йшло далі. Гаррі бачив, як до Лілі й Сіріуса за ґрифіндорським столом приєдналися

Люпин, Петіґру і Джеймс. Врешті-решт, коли нерозподілених учнів лишалося близько десятка,

професорка Макґонеґел викликала Снейпа.

Гаррі підійшов з ним до ослінчика й побачив, як той надіває Капелюх.

— Слизерин! — закричав Сортувальний Капелюх.

І Северус Снейп подався в протилежний від Лілі край зали, де його привітали слизеринці й

поплескав по спині Луціус Мелфой зі значком старости на грудях. Снейп сів з ним поруч...

Знову змінилася сцена...

Лілі й Снейп ішли подвір’ям замку, про щось сперечаючись. Гаррі швиденько наздогнав їх і

прислухався. Вони вже значно підросли. Від часу Сортування минуло, напевне, кілька років.