Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Я в Дамблдоровій армії...

— ...це зграя підлітків!

* Зграя підлітків, яка збирається кинути виклик йому, чого досі ніхто не насмілився

зробити! — обурився Фред.

* Їй тільки шістнадцять! — не вгавала місіс Візлі. — Вона ще мала! Чим ви, хлопці,

думали, коли привели її сюди...

Фред і Джордж трохи засоромились.

* Джіні, мама правду каже, — лагідно всміхнувся Білл. — Тобі не можна. Усі

неповнолітні повинні звідси піти, це буде правильно.

* Я не вернуся додому! — крикнула Джіні з сердитими слізьми на очах. — Тут уся моя

родина, як я там сидітиму сама, не знаючи нічого й... — її очі вперше зустрілися з очима Гаррі.

Вона дивилася благально, проте Гаррі похитав головою, і дівчина розчаровано відвернулася.

* Ну що ж, — буркнула вона, дивлячись на вхід у тунель до "Кабанячої голови". —Тоді я

з вами прощаюся і...

Почулося дряпання й глухий удар. Це хтось вилазив з тунелю, але втратив рівновагу й

упав. Підвівся, схопившись за найближчий стілець, глянув на присутніх крізь перекошені рогові

окуляри й сказав:

— Я не дуже спізнився? Уже почалося? Я щойно довідався, і я... я...

Персі затнувся й замовк. Він явно не сподівався зустріти тут ледь чи не всю свою родину.

Якийсь час панувала збентежена мовчанка, а тоді її перервала Флер, звернувшись до Люпина в