Гаррі Поттер і смертельні реліквії

мотоциклетного двигуна. Наступної миті обоє переслідувачів розвернулися назад і зникли.

* Гаррі, шо си стало? — заревів Геґрід. — Де вони?

* Не знаю!

Проте Гаррі злякався. Смертежер у каптурі крикнув "це справжній" — як же він довідався?

Гаррі роззирнувся в темній порожнечі й відчув її зловісність. Де ж це вони?

Він перекрутився на сидінні, щоб дивитися вперед, і вчепився за Геґрідову куртку.

* Геґріде, повтори фокус з драконячим вогнем, тікаймо звідси!

* Ну, то тримайси міцно, Гаррі!

Знов почулося несамовите ревіння й скрегіт, а з вихлопної труби шугонув біло-голубий

вогонь. Гаррі відчув, що ось-ось зірветься з сидіння, а Геґрід повалився на нього спиною, ледве

втримуючи в руках кермо...

— Я си гадаю, що ми від них утекли, Гаррі, ми своє зробили! — закричав Геґрід.

Але Гаррі не був такий певний. Його охопив страх, коли він озирався довкола,

придивляючись, звідки вигулькнуть переслідувачі... Чому вони повернулися назад? Один з них

ще мав чарівну паличку... "Це він, це справжній"... вигукнули вони, коли він зробив спробу

роззброїти Стена...

— Ми майже на місці, Гаррі, ше троха й усе! — крикнув Геґрід.

Гаррі відчув, що мотоцикл почав потроху знижатися, хоч вогники на землі були ще далекі,

мов зорі.

І тут шрам на його чолі почав пекти, наче від вогню. Коли обабіч мотоцикла зринуло по