Гаррі Поттер і смертельні реліквії

зеленого світла, дві пари людей, що вдалині злітали на мітлах ще вище, але не розібрав, хто ж то

був...

* Геґріде, треба повернутися, треба повернутися! — заволав він, перекрикуючи

оглушливе ревіння двигуна, а тоді витяг чарівну паличку і притис Гедвіжину клітку до дна

коляски, ніяк не вірячи, що вона померла. — Геґріде, РОЗВЕРТАЙСЯ!

* Я маю довезти тебе живим, Гаррі! — прогорлав Геґрід, додаючи газу.

* Стій... СТІЙ! — закричав Гаррі. Та коли знову озирнувся, повз ліве вухо шугонули два

струмені зеленого світла: четверо смертежерів вилетіли з кола й кинулись їх переслідувати,

цілячись у широченну Геґрідову спину. Геґрід завиляв мотоциклом, проте смертежери не

відставали. Шугонули нові закляття, і Гаррі, щоб ухилитися, зсунувся аж на дно коляски. Потім

перекрутився, крикнув: — Закляктус! — і з його чарівної палички стрельнула червона

блискавка, утворивши прогалину серед четвірки смертежерів-переслідувачів, бо ті, рятуючись,

розлетілися на всі боки.

— Тримайси, Гаррі, зара ми їм покажемо! — ревнув Геґрід, і Гаррі встиг побачити, як він

натис товстезним пальцем зелену кнопку біля бензиноміра.

З вихлопної труби вилетіла стіна, справжня цегляна стіна. Гаррі аж шию вивернув,

дивлячись, як вона розгорнулася й зависла в повітрі. Троє смертежерів встигли відхилитися и

уникнути зіткнення, а от четвертому не пощастило. Він зник з очей, а тоді каменем полетів униз

разом з уламками розтрощеної мітли. Один переслідувач загальмував, рятуючи його, але і

смертежерів, і цю повітряну стіну поглинула темрява, коли Геґрід низько нагнувся над кермом і