Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Ага, — сказав Невіл. — Так я, до речі, заробив оце, — показав він на особливо глибоку

рану на щоці, — бо відмовився виконувати це закляття. А от декому це дуже подобається. Креб

і Ґойл отримують море кайфу. Це, мабуть, уперше вони хоч щось роблять краще за інших.

* Алекта, Амікусова сестра, викладає маґлознавство, це тепер обов’язковий предмет. Ми

мусимо слухати її базікання, що маґли схожі на тварин, що вони тупі й брудні, і що вони

загнали чаклунів у схованки, бо жорстоко до них ставились, але тепер відновлюється

природний порядок речей. А оце я заробив, — він показав іншу рану на обличчі, — коли

поцікавився, скільки маґлівської крові у неї та її брата.

* Нічого собі, Невіле, — сторопів Рон, — може, іноді варто притримувати язика?

* Ви її просто не чули, — не погодився Невіл. — Ви б теж не стерпіли. Крім того, якщо

не дозволяєш їм сісти собі на голову, то це дає надію усім. Я це помітив ще по тобі, Гаррі.

— Але ж вони тебе використовували як точила для ножів, — зіщулився Рон, коли вони

проходили повз ліхтар, і Невілові страшні рани стало видно ще чіткіше.

Невіл знизав плечима.

— Нічого. Вони не хочуть проливати багато чистої крові, тому катують нас потроху, коли

ми стаємо занадто язикаті, але все одно вбивати нас не збираються.

Гаррі навіть не знав, що гірше — страхіття, про які розповідав Невіл, чи його буденний

тон.

— Справжня небезпека загрожує лише тим, чиї друзі або родичі завдають їм серйозного

клопоту за межами школи. Ці учні стають заручниками. Старий Ксено Лавґуд забагато дозволяв