промінні призахідного сонця, а Рон з Герміоною дивилися на нього. Судячи з їхніх стурбованих
поглядів і постійного сіпання шраму, його несподівана мандрівка Волдемортовою свідомістю не
лишилася непомічена. Він ледве випростався, майже не дивуючись, що й досі був мокрий і
тремтів. Побачив чашку, що безневинно лежала перед ним на траві, і темно-синє озеро,
поцятковане золотою доріжкою низького сонця.
* Він знає, — його власний голос звучав якось дивно і неприродно низько після
пронизливих Волдемортових вересків. — Він знає, і збирається все перевірити, а останній, —
Гаррі зірвався на ноги, — у Гоґвортсі. Я знав це. Я знав.
* Що?
Рон дивився на нього, роззявивши рота. Герміона стурбовано стала навколішки.
— А що ти побачив? Звідки ти знаєш?
— Я бачив, як саме він довідався про чашку, я... я був у його голові, він... — Гаррі
пригадав усі вбивства, — він неймовірно розлючений, а ще нажаханий, він не може зрозуміти,
як ми про це довідались, і тепер хоче перевірити, чи всі інші горокракси в безпеці, а почне з
персня. Він гадає, що в Гоґвортсі найбезпечніше, бо там Снейп, і туди дуже важко проникнути
непомітно — мабуть, він буде там насамкінець, але все одно це може статися за кілька годин...
* А ти бачив, де саме воно в Гоґвортсі? — запитав Рон, і теж зірвався на ноги.
* Ні, він зосередився на тому, щоб попередити Снейпа, він не думав, де саме воно
лежить...
* Заждіть, заждіть! — вигукнула Герміона, коли Рон схопив горокракс, а Гаррі вже
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 573. Приємного читання.
TextBook