Гаррі Поттер і смертельні реліквії

паличка понавитворяла!

* Отож бо й воно! — вигукнула Герміона. — Це та паличка, якою катували Невілових

маму й тата і хтозна-скільки інших людей! Це паличка, якою вбили Сіріуса!

Гаррі про це якось не подумав. Глянув на чарівну паличку, і раптом відчув жорстоке

бажання її зламати, розрубати Ґрифіндоровим мечем, що стояв при стіні за його спиною.

— Мені так не вистачає моєї чарівної палички, — пожалілася Герміона. — Якби ж містер

Олівандер зробив і мені нову паличку.

Містер Олівандер прислав того ранку нову чарівну паличку Луні. Луна за будинком на

галявині саме випробовувала її можливості під промінням пообіднього сонця. Дін, чарівну

паличку в якого забрали хапуни, похмуро спостерігав.

Гаррі подивився на чарівну паличку з глоду, що раніше належала Драко Мелфоєві. Він був

приємно здивований, коли з’ясував, що вона виконувала його накази, принаймні, не гірше, ніж

це робила Герміонина чарівна паличка. Пригадуючи, що розповідав їм Олівандер про таємниці

функціонування паличок, Гаррі подумав, що розуміє, чому Герміоні не дається чужа паличка —

вона не завоювала прихильність горіхової чарівної палички, бо не відібрала її в Белатриси

особисто.

Відчинилися двері, і до кімнати зайшов Ґрипхук. Гаррі машинально вхопився за руків’я

меча й підсунув його ближче до себе. Відразу ж і пошкодував — ґоблін явно помітив цей його

порух. Намагаючись загладити неприємну ситуацію, Гаррі сказав:

— Ґрипхук, ми щойно востаннє все перевірили і попросили Білла й Флер, щоб завтра не