Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Герміона заверещала.

* Що?.. Тонкс... Тонкс народила дитину?

* Так, так, народила дитину! — закричав Люпин. За столом здійнявся радісний лемент.

Герміона й Флер пискнули разом: "Вітаємо!", а Рон вигукнув: "Ого! Нічого собі! Дитина!" —

наче ніколи про таке й не чув.

* Так... так... хлопчик... — повторював Люпин, сам не свій від такого щастя. Він

підійшов до стола й обняв Гаррі, так, ніби вони й не сварилися на площі Ґримо.

* Будеш хрещеним батьком? — запитав він, відпускаючи Гаррі з обіймів.

— Х-хто... я? — затинаючись, перепитав Гаррі.

— Та ти, а хто ж... Дора теж згодна, хто може бути кращий...

— Я...так... ого...

Гаррі був розгублений, здивований, захоплений. Білл побіг по вино, а Флер переконувала

Люпина залишитися з ними на чарчину.

— Я не маю багато часу, мушу вертатися, — пояснив Люпин, усміхаючись усім присутнім.

Він ніби помолодшав на кілька років. — Дякую тобі, Білле, дякую. Білл швиденько наповнив

келихи. Усі встали.

— За Тедді Ремуса Люпина, — виголосив тост сам Люпин, — майбутнього видатного

чаклуна!

— А на кого він схожий? — поцікавилася Флер.

— Я думаю, що на Дору, а вона каже, що на мене. У нього ще мало волосся. Як народився,