— ...і крихітні маленькі вушка, — розповідала Луна, — схожі на гіпопотамові, каже тато,
тільки пурпурові й волохаті. А якщо захочеш їх покликати, то треба мугикати якусь мелодію. Їм
подобаються вальси, а швидкої музики вони не люблять...
Дін зніяковіло стенув плечима, проходячи за Луною повз Гаррі до вітальні, де Рон і
Герміона вже накривали стіл для вечері. Скориставшись нагодою уникнути розпитувань, Гаррі
схопив два глечики з гарбузовим соком і подався за ними.
— ...а якщо колись побуваєш у нас, то я тобі цей ріг покажу. Тато мені про нього написав,
але я ще його не бачила, бо смертежери забрали мене прямо з "Гоґвортського експреса", і я так і
не потрапила додому на Різдво, — розповідала Луна, розпалюючи з Діном камін.
* Луно, ми ж тобі казали, — гукнула їй Герміона. — Той ріг вибухнув. То був ріг
різкопроривця, а не зім’яторогого хропача...
* Ні, то був ріг хропача, — незворушно заперечила Луна. — Тато мені писав. Він уже,
мабуть, відновив свою форму, бо ці роги, знаєте, самонаправні.
Герміона похитала головою й продовжила розкладати на столі виделки. До вітальні
увійшов Білл, за ним зійшов сходами містер Олівандер. Майстер чарівних паличок і досі мав
виснажений вигляд. Білл його підтримував однією рукою, а в другій ніс величеньку валізу.
— Я скучатиму за вами, містере Олівандер, — підбігла до старого Луна.
— А я — за тобою, люба, — поплескав її по плечах Олівандер. — Ти мене надзвичайно
підтримувала в тому жахливому місці.
* Що ж, au revoir, містеге Олівандег, — поцілувала його в обидві щоки Флер. — Тши вам
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 532. Приємного читання.
TextBook