Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Вони повернулися в найменшу спальню, і Гаррі зробив свою пропозицію, сформулювавши

її так, щоб не називати точного часу передачі меча. Поки він говорив, Герміона, насупившись,

дивилася в підлогу. Його це дратувало, він боявся, що вона зірве їхній задум. Але Ґрипхук ні на

кого, крім Гаррі, не дивився.

— Ти даєш мені слово, Гаррі Поттер, що віддаси мені Ґрифіндорів меч, якщо я тобі

допоможу?

— Так, — підтвердив Гаррі.

— Тоді дай руку, — сказав ґоблін, простягаючи долоню.

Гаррі її потис. Не знав, чи не помітили ці чорні очі якоїсь каверзи в його очах. Але Ґрипхук

відпустив його руку, сплеснув у долоні і сказав:

— Отже. Почали!

Було таке враження, ніби вони знову планують проникнути в міністерство. Задум почали

розробляти в найменшій спальні, залишеній, на Ґрипхукове бажання, у напівтемряві.

— Я лише раз був у сховищі Лестранжів, — сказав Ґрипхук, — саме тоді, коли мені

наказали покласти туди фальшивий меч. Це одна з найдревніших камер. Найстаріші чаклунські

роди зберігають свої скарби на найглибшому рівні, де сховища найбільші й найкраще

захищені...

Щодня на кілька годин вони зачинялися в малесенькій, наче кухонний сервант, кімнатці.

Дні поволі переходили в тижні. Треба було подолати безліч перепон, зокрема й те, що їхні

запаси багатозільної настійки вичерпувалися.