Гаррі Поттер і смертельні реліквії

вкрав! Це наш загублений скарб, шедевр ґоблінського мистецтва! Він належить ґоблінам! Меч —

це плата за мою послугу! Погоджуйтесь, або як хочете! — погляд ґобліна палав гнівом.

Гаррі зиркнув на друзів і сказав:

— Ґрипхук, нам треба порадитись, якщо ти не проти. Зачекаєш кілька хвилин?

Ґоблін похмуро кивнув головою.

У порожній вітальні Гаррі, насупившись і міркуючи, як бути, підійшов до каміна. Рон у

нього за спиною сказав:

— Та він насміхається. Ми не можемо віддати меч.

* Це правда? — запитав Гаррі в Герміони. — Ґрифіндор і справді його вкрав?

* Не знаю, — розгублено зізналася вона. — У чаклунській історії нерідко дуже побіжно

згадується про ті прикрощі, що їх чаклуни завдавали іншим магічним расам, але я не пригадую

жодного натяку на те, що Ґрифіндор украв меч.

* Це ще одна ґоблінська байка, — сказав Рон, — з тих, де чаклуни завжди ґоблінів

дурять. Наше щастя, що він не вимагає віддати йому чарівні палички.

— Роне, ґобліни мають усі підстави недолюблювати чаклунів — сказала Герміона. — У

минулому з ними поводилися досить жорстоко.

— Та ґобліни теж не пухнасті кролики, — заперечив Рон. — Вони повбивали море наших.

Вони теж не гребували нічим.

— Якщо ми почнемо сперечатися з Ґрипхуком, чия раса лицемірніша й жорстокіша, то він

тим паче не захоче нам допомагати!