Гаррі Поттер і смертельні реліквії

розгнівався, що його відволікають викликами, адже він попереджав, він наказував, щоб його

даремно не тривожили, хіба що йтиметься про Поттера. Якщо вони помилилися...

— То вбий мене! — наполягав той старий. — Ти не переможеш, ти не здатен перемогти!

Ця паличка ніколи в житті не стане твоєю...

І тоді лють у Волдеморті просто вибухнула. Спалах зеленого світла осяяв тюремну камеру,

кволе старече тіло підлетіло над жорстким ліжком і впало, мертве, додолу. Волдеморт відвернувся

до вікна, не в змозі опанувати свій гнів... він їх жорстоко покарає, якщо вони його викликали без

вагомих підстав...

* Я думаю, — пролунав Белатрисин голос, — що ми можемо позбутися цієї

бруднокровки. Ґрейбек, якщо хочеш, можеш її взяти.

* НІ-І-І-І-І-І-І-І-І!

Рон увірвався до вітальні. Белатриса озирнулася, вражена, й повела чарівною паличкою в

напрямку Ройового лиця...

* Експеліармус! — заревів він, цілячись у Белатрису Червохвостовою паличкою. Гаррі,

що забіг за Роном, упіймав Белатрисину паличку, що підлетіла вгору. Луціус, Нарциса, Драко і

Ґрейбек обернулися до нього. Гаррі загорлав: — Закляктус! — і Луціус Мелфой повалився на

кам’яні плити перед каміном. Струмені світла шугонули з Дракової, Нарцисиної та Ґрейбекової

паличок. Уникаючи їх, Гаррі кинувся на підлогу й закотився за диван.

* СТІЙТЕ, АБО ВОНА ПОМРЕ!

Важко дихаючи, Гаррі визирнув з-за дивана. Белатриса тримала Герміону, здається,