між рядами високого живоплоту, що притишував їхні кроки. Гаррі побачив над собою
примарний білий силует і зрозумів, що то павич-альбінос. Спіткнувся, але Ґрейбек швидко
поставив його на ноги. Він ішов, хитаючись, боком, прив’язаний спиною до спин чотирьох
інших бранців. Заплющивши набряклі очі, на мить дозволив пекучому болю в шрамі себе
подолати, бо хотів знати, що зараз робить Волдеморт, чи вже знає, що Гаррі впіймали...
...виснажена людина заворушилася під ковдрою й повернулася до нього схожим на череп
обличчям... кволий чоловік спробував сісти і втупився великими запалими очима в нього, у
Волдеморта, а тоді засміявся. У роті в нього майже не було зубів...
* То ти таки прийшов. Я знав, що ти прийдеш... колись. Але прийшов ти дарма. Я ніколи
її не мав.
— Брешеш!
Гаррі охопила Волдемортова лють, шрам, здавалося, вибухне з болю, але він повернувся
свідомістю у власне тіло, намагаючись там залишатися, поки бранців штурхали по гравію.
х усіх залило світлом.
* У чому справа? — запитав холодний жіночий голос.
* Нам треба побачити Того-Кого-Не-Можна-Називати! — проскрипів Ґрейбек.
— Ти хто такий?
— Ви ж мене знаєте! — У голосі вовкулаки почулася образа. — Фенрір Ґрейбек! Ми
вловили Гаррі Поттера!
Ґрейбек схопив Гаррі й розвернув обличчям до світла, примусивши інших полонених теж
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 472. Приємного читання.
TextBook